Чому їхати?

Мене часто запитують, як я обираю цілі для подорожей. Останнім часом я покладаюся виключно на свою інтуїцію і відчуття. Прямо сама собі якісь цілі в голові прокручую, і коли відчую якесь внутрішнє захоплення і частіше серцебиття, я знаю, ще це воно – і починаю планувати поїздку. Звичайно, все залежить від настрою і очікувань від відпочинку – інколи більше тягне на дикі пригоди (тоді вам у Південну Африку), інколи на щось супер романтичне (Лазурове узбережжя Франції), а ще іншого разу – на якусь урбаністику (тоді це Лондон).

Чому ж тоді цього разу Марракеш? Мої власні рамки і вимоги цього разу були “простенькі”:

• щось не дуже далеке
• щось тепліше ніж Мюнхенська рання весна
• щось, що можна запхати у п’ять днів відпустки
• трішки екзотики не завадить
• але не занадто божевільні пригоди, так, щоб можна було реально декілька годин в день нічого не робити і дійсно відпочити або й сходити у СПА-салон, а не постійно носитися по якимось видатним місцям
• трішки шику
• і трішки хіпстерсва
• і буквально на кінчику ножа гострих відчуттів.

Ну карочє, ви зрозуміли – лєгкатня! Але повірте, королівське місто Марракеш виповнив кожну і всі з цих вимог! Якощо цікаво як – тоді читайте далі!

Коли їхати?

Хоча гори Атлас трішки пом’якшуть клімат Марракешу і він не такий брутально сухий та гарячий як у решті Марокко, все ж таки більшу частину року тут панують високі температури. Свого піку вони досягають у червні, липні та серпні, тож якщо ви не любитель сорокаградусного екстріму, то краще ці місяці оминати.

Ми були на початку березня, температура повітря вдень досягала 25-30 градусів, вночі опускалась до 10-12, і це було ідеально. 30 градусів у березні переносяться прекрасно, тому що повітря вночі достатньо охолоджується і залишається свіженьким цілий день, попри спеку.

Що робити у місті?

Заблукати

Перше, що ви зробите, причому аболютно незалежно від того, хочете ви цього чи ні – ви заблукаєте.

Просто не заблукати у лабіринтах вузьких, заплутаних вуличках медіни,  – старого міста – неможливо. Забудьте Google Maps – ви просто згубитесь ще більше. Гугл вулиці Марракешу не бере.

Справа в тому, що вулиці у старих міста у Марокко  будувалися спеціально дуже вузенькими, для того щоб вони завжди давали тінь і таким чином захищали своїх жителів від палючого сонця та спеки.  Інакше вижити у пустелі просто неможливо.

На архітектуру тут особливу увагу не  звертали – тому все і вся виглядає просто однаково.  Причому вулиці буквально у всій медіні – це одночасно і базар – соук – де продається все, від живих черепах і приправ до чудернацьких кольорових шкіряних тапок з закрученими догори носами. З усіх сторін доносяться якісь звуки, запахи, уривки розмов…. Ну як тут не заблукати? Такщо, якщо є кого – то тримайте його за руку.

Ніч найтемніша перед світанком. Коли здається, що вже все пропало і ночувати ви будете прямо на базарі під мішком з куркумою, ви розумієте, що стоїте перед дверима вашого готелю. Але виглядають ці двері зовсім не так, як ви це собі уявляли. Та ви не вагайтеся, заходьте, в середині вас чекає не менше, ніж….

Знайтися

Рай! Це рай, подумала я, зайшовши у наш ріад.

Ріад – це насправді класичний будинок заможної мараккешської сім’ї. Особливість такого будинку в тому, що в середині нього знаходиться сад під відкритим небом! Захищений від палючого сонці холоддними стінами, з фонтаном посередині та різноманітними деревами, які доповнюють цей ансамбль. Після божевілля медіни це видається не менше, ніж раєм!

Зараз багато таких будинків використовують як готельчики. Кожен такий ріад може одночасно прийняти 6-10 гостей, і у Медіні їх сотні. Ми зупинилися у Riad 144 і були дуже задоволені! Все так мило і по сімейному, з власником Еріком ми переписувались по WhatsApp і він виконував всі наші забаганки.  Хаммам і тераса з виглядом на гори дали нам можливість по справжньому розслабитись і просто все забути!

• 

• 

Відпочити

Дайте собі час та можливість насолодитися неспішним життям в ріаді. Не спішіть, побачити місто вам ще вдасться. Майже у кожному ріаді є власний хаммам – скористайтеся можливістю і побалуйте себе. І обов’язково випийте м’ятного чаю на терасі після цього експіріенсу. І залиштесь на терасі, довго-довго читайте книгу, вдивляйтеся в дивовижні засніжені гори посеред пустелі, засніть. Віддайтесь течії солодкого, як марракешський м’ятний час нічогонеробіння.

Ось список інших симпатичних ріадів, які я могла б порекомендувати:

• Riad Mena
• Riad Dixneuf la Ksour
• Riad Due

Якщо ви хочете пізнати справжню корольвську розкіш по марокканськи, загляніть у ріад Royal Mansour на чай.

Поїсти

Відпочивші і чистенькі після хаммаму – тепер можна і вибратися в люди на вечерю.

Вважайте, що Марокко – мусульманська країна, і вино під час вечері тут подають далеко не у всіх закладах. Але оскільки власник нашого Riad 144 був француз, то він нам звичайно радив лише ті заклади, в яких подають алкоголь. В Марракеші, до речі, є дуже достойні вина, які варто спробувати.

Отож, для першої вечері пропоную забронювати столик в Treasse des épices – тут традиційна марроканська їжа подається на сучасний лад, гарне поєднання, як на мене. Але найголовнішою тут звичайно є тераса. Обов’язково бронюйте столик надворі. Дуже гарний вигляд на нічне місто в супроводі чудової музики гарантують незабутній перший вечір.

У наступні дні, спробуйте наступні барчики та ресторани:

Le Jardin – ідеальний для невеличкого перекусу вдень, під час прогулянки медіною

Шикарний романитчний вечір можна провести в ресторані готелі La Mamounia. Вразить вас тут не так ресторан і традиційна їжа, як сад навколо цього готелю! Величезний та розкішний. Обов’язково прогуляйтеся ним після ситної вечері.

Nomad – хіпстерський ресторанчик прямо серед ринку соук пропонує дуже смачну марокканську їжу. Тут прикольно провести обідню перерву, годині о 2гій. Обов’язково бронюйте столик, адже найкращі місця на терасі облюбовані всіма туристами. У години палючого сонця на терасі роздають класні капелюхи, в яких гості залюбки фотографуються для своїх інстаграмів. На разі тут не можна замовити алкоголь, але це постійно змінюється.

Kosybar – чудові затишні тераси на декількох поверхах пропонують ідеальне місце для відпочинку після або перед відвідуванням палацу Ель-Баді. Обов’язково скуштуйте їхнє домашнє розе, в жаркиий день – це саме то!

В Grand Cafe de la Post пропоную йти на вечерю тоді, коли захотілолся скуштувати французьке колоніальну сторону марракешського життя. А просто кажучи – коли традиційні танджії вже трішки піднабридли. Це досить культове місце в марракеші. Обов’язково спробуйте тут десерт Анна Павлова. Навіть ті, хто на дієті – все рівно спробуйте, не пошкодуєте.

Випити – Французький квартал

Європейські, тобто французькі частини міста Hivernage  та Guelitz відомі своїми шикарними європейськими готелями (на противагу ріадам) та гарними барами та клубами, в який вирує нічне життя.  Майже у кожному готелі є руф-топ бар, такий як наприклад  The Pearl. Не полінуйтеся заїхати нагору, вигляд на нічне місце того вартий.

Втікти

В місті – сади

Майже в кожній поїздці трапляються моменти, коли метушня, шум і гам міста трішки набридають і хочеться просто релакснути. В Марракеші для такої ситуації є ідеальне рішення – це його сади.

В місті є дуже багато великих і менших прекрасни садів – справжніх оазисів серед пустель!

Один чого Jardin Majorelle коштує – це просто фантастика! Цей ботанічний сад настільки шикарний, що впав в серце самому Ів-Сен Лорану, який в 1947му році придбав його. Бамбукова роща, кактуси, пальми, всього рослини з п’яти континентів зібрані тут в один згусток і дарують стільки свіжого повітря і тіні, що звідси просто не хочеться повертатися в пильне місто. А вілла посеред цього саду заглуговує на особливу увагу. Автор і творець цього саду Жак Мажорель захоплювався особливим, абсолютно неповторним синім кольором– синій кобальт, який тепер так і називають – синій Мажореля.

Якщо Сад Мажорель все таки дуже туристична місцинка, то такі сади як Jardins de l’Agdal, Cyber Park, Parc el Harti Gardens просто ідеальні місця для невеличкого пікнічка, валяння на траві та відпочинку в прохолоді.

Та серед усіх садів Марракешу, Le Jardin Secret, тобто секретний, таємний сад, залишився моїм фаворитом. Розташований у шумній медіні, цей садок (він не такий величезний за розмірами), має шикарний набір всього, чого забажає ваша змучена палючим сонцем туристична душа. Тут і тінь та прохолода дерев, і класичний мусульманський дизайн з фонтанами посередині, і черепашки (мі-мі-мі), і руф-топ тераса і кафе! Ідеальна місцинка для того, щоб перечекати тут гаряче полуденне сонце.

За містом – пустелі

Ну а  якщо вам захотілося зовсім інших пригод – вирушайте в пустелю! З Мараккешу стартує величезна кількість турів в Сахару, а точніше крізь Сахару до міст Мерцоуга та Загора.  Звичайно можна скористатися послугами туроператорів, яких є безліч і які пропонують свої послуги на вулицях Медіни. А можна просто самотужки забронювати ніч в одному з пустельних таборів поблизу міста і за невеликі гроші вас заберуть з готелю і привезуть у саме серце пустелі. Ну майже. За 30 хвилин їзди від Мараккешу.

Провести два дні та одну ніч у такому наметі – класний експіріенс. Далеко від цивілізації, шуму, інфраструктури та інших благ. Окрім “класичних” розважалок як от поїздити на квадроциклах або покататися пустельними схилами на верблюдах, спробуйте щось більш незвичайне. Чого тільки коштує зоряне небо в пустелі далеко від світлового забрудення міста! Стільки зір я ще не бачила ніколи! Ви можете домовитися з астрономом і він вам цілу годину буде пояснювати різні сузір’я, показувати у свій телескоп планети та розповідати історії про те, як бедуїни в прадавні часи орієнтувалися в пустелі. І романтично, і повчально.

Для мене – заядлого фаната йоги – незабутнім досвідом була йога на світанку. Зустріч сонця в пустелі в супроводі асан особисто я не забуду ніколи.

Та й взагалі, пустеля зновуж таки, чудове місце, щоб просто понуритися у нічогонеробіння і просто вимкнути весь світ навколо.

Ввечері у таких наметових містечках теж завжди пропонують якусь колоритну програму. Смачна місцева іжа, гра на гітарі, багаття, зорі – ну ви зрозуміли, словами цього не передати.

Таких наметових містечок навколо Мараккешу є досить багато, я можу рекомендувати Scarabeo. Також гарним варіантом  має бути Agafay Camp.

Навчитись

Ну і наостанок – найсмачніше. В останні свої поїздки я відкрила для себе класний спосіб, щоб зануритись в культуру та історію країни і зрозуміти її “з середини”. В кожній країні, яку я відвідую довше ніж 2-3 дні я відвідую курс приготування місцевої їжі. Спробуйте, не пожалкуєте.

Найпопулярнішими, але не занудними та приторно-туристичними є курси готування в La Maison Arabe. В гарній атмосфері в саду за містом вам рокажуть і покажуть як готувати справжній марокканський м’ятний чай, як пекти марокканський хліб і як і з чим їсти справжню арганову олію. А потім справжні марокканські чудові жіночки приготують разом з вами найсмачнішу у вашому житті тажін. Тажін – це національна страва Марокко. До речі, чимось схожа на наші горщики! У глиняній мисці тушкують м’ясо з овочами і з різноманітними екзотичними приправами. Ну дуууужже смачно!

• 

• 

 

Що привезти з собою?

Я не прихильник магнітиків на холодильники і всякого сувенірного сміття, що потім вдома збирає пилюку, або засмічує навколишнє середовище. Тому надаю перевагу чомусь практичнішому.

Шафран – Марокко – визнаний світовий центр виробництва цієї цінної приправи. Ви, до речі, знали, що шафран – це цвіт крокуса! Я, наприклад, до недавніх пір про це не знала. Дороговизна цієї пряності пояснюється тим, що збирати ці тичинки крокуса можна виключно вручну і виключно в строго відведений для цього час. Додавати її можна до рису, особливо різотто, м’яса, різних соусів.

Арганова олія – наступний унікальний продукт, який виготовляється навіть не у всьому Марокко, а лише у місцевості поблизу Марракешу. Її виробляють виключно вручну. І якщо арганову олію, яку використовують у косметичних цілях для доглядом за волоссям та шкірою, то про арганову олію, яку використовують в їжі я наприклад навіть і не знала. А це два різні способи віджиму і приготування цієї цінності. Плюс, ви знали як виглядає дерево та фрукти аргану? Загугліть, для мене це теж було новинкою.

Тажін – це саме ці національні глиняні глечики з конусоподібною кришкою. Якщо вам сподобалось готувати тажін – обов’язково привезіть з собою парочку! Тажін можна готувати і на газовій плиті, і на грилю, такщо у вас буде можливіть при нагоді здивувати ваших гостей.

Пізнавайте світ, будьте відкритими, готуйте цікаві іноземні страви і залишайтеся вірними собі!