Якщо чесно, то я є абсолютним фанатом пір року. Тобто, як на мене, рік не повинен складатися лише з літа, і я точно не є кандидатом на виїзд на ПМЖ у так звані “теплі краї”, де не існує зими.

Тому я зовсім не сумую, коли настає осінь – у вересні і жовтні погода в Мюнхені все ще чудова та помірна, і насправді лише в листопаді буває похмуро та інколи неприємно. А зиму, особливо перший її місяць в Німеччині, я взагалі навіть з нетерпінням очікую! Адже грудень це місяць підготовки до Різдва, місяць адвенту.

Час адвенту – це час очікування Різдва, час особливої уваги до своїх близьких та друзів, час збавлення темпу і час, коли навіть найзапекліші прагматики намагаються (або роблять вигляд) хоча б на цей місяць повірити в маленьке чудо, в магічність романтичного моменту та силу сім’ї. Діти отримують кожного дня маленькі подаруночки з віконечок їхніх різдвяних календариків, різні там шоколадки і цукерочки – так їм хочуть ніби скоротити час до настання Різдва. Навіть дорослі почали в останні роки дарувати один одному такі різдвяні календарики.

А ще в Німеччині цей місяць особливий початком роботи моїх улюблений різдвяних ринків! Адже як на мене, немає нічого кращого, ніж зустріч з друзями на різдвяному ринку в морозний вечір після роботи. За чашкою запашного глінтвейну забуваються всі стресові моменти передріздвяного марафону – вибір подарунків, написання листів та привітань, закривання останіх проектів на роботі, тисячі корпоративів і загальне виснаження в кінці року (принаймі я в кінці року завжди дуже втомлена)…. В Німеччині зустріч на різдвяному ринку є майже must do – всі хочуть побачитися ще раз перед Святом і перед закінченням року, адже 23го грудня вся країна їде додому – з великих міст у менші, з центру у периферії – святкувати власне Різдво в колі сім’ї.

Адже Різдво в Німеччині попри загальну нерелігійність населення, це святе і щось дуже сімейне, навіть інтимне, я б сказала. Цікавою відмінністю від українського святкування є те, що свята вечеря 24-го грудня є дуже і дуже скромним прийомом їжі. Зазвичай це або традиційний картопляний салат з франкфуртськими сосисками, або просто Brotzeit – тобто смачний німецький хліб з різними мазанками, сиром та овочами в супроводі бокалу пива або вина. І це мені, якщо чесно, дуже подобається. Адже після того як всі прилетіли-приїхали з усіх усюд і нарешті мають час для сім’ї та родини, не обов’язково відразу мокрим і потним засукати рукава, стати до плити і далі пітніти. Як класно просто нарешті “прийти до себе”, трошкі схаменутися та нарешті розслабитися. Для мене це один з найочікуваніших моментів року.

Тобто головне дійство в Святвечір відбувається не за столом, а біля ялинки. Саме тут після вечері розпочинається роздача подарунків. Тривати цей процес може до пізьного вечора, адже подарунків зазвичай дуже багато, і всі вони так мило і з любов’ю до деталей запаковані, що навіть шкода знімати всі ці стрічки і стягувати кольорові обгортки. Загортання подарунків – це окрема тема. Зазвичай це прийнято робити власними силами, а подарунки, запаковані спеціальними працівниками супермаркетів вважаються несмаком і неповагою до найближчих людей, адже це означає, що робили ви все наспіх, і навіть на те, щоб зав’язати красивий бантик на коробочці для вашої мами-брата-сестри вам не вистачило чи то часу, чи то (що набагато гірше) бажання. Ще одна деталь, яка мені дуже подобається – це просте ставлення німців до змісту всіх цих гарних пакунків та коробочок, тобто до самих подарунків. І хоча кількість їх насправді вражаюча, все це далеко не завжди нові айпади, смартфони і діамантові прикраси. Навіть у наш час цифрових технологій все ще досить часто даруються книжки – і це круто. Даруються теплі шарфи і піжамкі, квитки в театр чи записники. Головне насправді увага, а її на Різдво повірте вистачає.

Ну а вже на перший день Різдва, 25го грудня, готується святковий обід. Це вже щось особливе і тут кожна родина має якісь свої рецепти. Не буду кривити душою і роздавати рецепти, які я сама не вмію готувати.  А ось легенький-простенький рецептик глінтвейна з ряду того, що я можу приготувати власноручно з задоволенням залишу тут:)

Глінтвейн   – смачний і простий, можуть робити навіть не хазяйновиті люди

Інгридієнти:

• 1 пляшка сухого червоного (і недорогого) вина
• 100мл апельсинового соку
• 1,5 – 2 ст. ложки меду
• Приправи: гвоздика, паличка кориці, можна ялівець, сухофрукти і все що вам до вподоби

Опціонально:

• 1 свіже яблуко
• 1 апельсин

Приготування:

• Якщо ви вибрали опцію з фруктами, наріжте їх невеликими шматочками з самого початку
• Вино та апельсиновий сік ставимо у каструлі відповідної місткості на невеликий вогонь. На цьому наші приготування впринципі можуть закінчитися, адже це вже буде смачно. Але давайте погурманимо і додамо:
• Додаємо мед і розмішуємо. Якщо мед зацукрений, то слідкуйте за тим, щоб він добре розчинився
• Додаємо приправи
• Додаємо нарізані фрукти
• Нагріваємо, хоча кипіти вино не повинно
• Насолоджуємось

Не п’янійте і будьте здорові. Веселих свят!